Немає жодних передумов для тверджень про шкоду ГМО для людського організму – вчений


593307d0d1b3fa3093da0af126e2f88bВирощування трансгенів менш шкідливе для довкілля, ніж продукція, яку виробляють за високоінтенсивними технологіями. Тож немає жодних передумов для того, щоб говорити про шкідливість для здоров’я людини генетично-модифікованих організмів.

На цьому наголосив академік НААН України Микола Безуглий в ексклюзивному коментарі кореспондентові Укрінформу щодо ініціативи Мінагрополітики на законодавчому рівні добитися дозволу на виробництво в Україні ГМО-насіння.

“Генетично модифіковані організми не шкодять людському здоров’ю. Розмови про ймовірну шкоду ГМ-технологій на організм людини або тварини є вигадкою людей, які дуже далекі від науки”, – вважає вчений.

Він пояснив, що всі хромосоми рослин і тварин складаються з дезоксирибонуклеїнової кислоти, тобто з ДНК, яке, своєю чергою, вміщує лише чотири нуклеотиди, і це не залежить від того, природна це еволюція чи ж ГМ-технологія. Після потрапляння ДНК в кишковий тракт будь-якого організму відбувається його розщеплення на нуклеотиди, з яких у подальшому будуватиметься людське ДНК.

На переконання співбесідника, будь-які природні мутації можуть бути в десятки разів шкідливішими. Мільярди культурних рослин на українських полях можуть бути піддані цим змінам, які відбуваються через порушення під час метаболізму. Такі мутації можуть бути набагато шкідливішими, ніж умовна шкідливість ГМ-технологій, зазначив він і додав, що в овочах, зернових культурах і фруктах залишається велика кількість хімічних засобів для захисту рослин, які надмірно шкодять людському здоров’ю.

“Яблука, які дають 50 тонн з гектара, протягом вегетативного періоду обробляються отрутохімікатами 36 разів. А якщо ми вирощуємо генно-модифіковану сою, вона обробляється гербіцидом лише один раз”, – аргументував Безуглий.

Академік розрізняє й інший аспект гарячих диспутів навколо ГМО. “Чутки про шкідливість генномодифікованих продуктів – це не що інше, як економічна боротьба. Йдеться про тих, хто виробляє хімічні засоби для захисту рослин, обсяги продажів яких досягають у світі десь 150 мільярдів доларів, і тими, хто вкладає гроші в розвиток сучасних біотехнологій. Останні дозволяють вирощувати рослини, які самі можуть боротися зі шкідниками. Тому компанії-виробники хімічних ЗЗР і підняли галас навколо генномодифікованих продуктів, оскільки розуміють: якщо відбудеться заміна продукції, яка ними випускається, ГМ-технологіями, то необхідність у пестицидах, гербіцидах та фунгіцидах відпаде сама собою”, – вважає вчений.

Він акцентував, що вже в 2017 році в Україні прогнозують понад 80 млн тонн врожаю зернових. Такий результат мають забезпечити нові, продуктивніші сорти зернових. За підрахунками фахівців, щоб отримати такий обсяг збіжжя, в галузь треба вкласти щонайменше 270 млрд грн, 220 з яких мали б піти тільки на купівлю нової техніки. Крім того, аграріям не вистачає й добрив: в Україні взагалі не підживлюється кожен четвертий гектар. Подібна ситуація й із засобами захисту рослин.

Проте, підкреслює науковець, зекономити на останніх теоретично могли б генномодифіковані культури. Хоча їх вирощування в Україні й заборонено, вчені покладають на ГМО великі надії. Маючи для цього цілком економічні підстави.

Як повідомлялося, згідно з рішенням Кабміну, Інститут харчової біотехнології та геноміки є відповідальним за випробування генномодифікованих організмів. У непростій ситуації, що склалася у нас в державі щодо ГМО, вчені цієї установи наважилися здійснити дослідження потенційного економічного та екологічного ефекту від впровадження сучасних генномодифікованих культур в аграрному секторі України на прикладі сої, цукрового буряка, кукурудзи та ріпаку.

За їхніми даними, якщо українські фермери застосують новітні технології, то вже в перший рік зможуть досягти чистого зростання рівня рентабельності господарств на понад 4 млрд грн. Отже, один відсоток прибутку ВВП України може бути досягнуто за рахунок вищої врожайності, яка потенційно зросте в межах 0,9-3,2 млн тонн. Загальний обсяг застосування гербіцидів скоротиться на 4,4-7,8%, що, відповідно, призведе до значного заощадження пального, а отже, і до зменшення викидів вуглекислого газу.

Довідково. В Україні офіційно відкрили проект TWINNING «Надання допомоги Україні в наближенні законодавства в сфері фітосанітарії та адміністративних засад відповідно до Європейських стандартів». Проект діятиме в Україні протягом 21 місяця, а на його впровадження ЄС виділить понад 1,2 млн євро. Він реалізовуватиметься за участі консорціуму, до якого входять Німеччина, Франція, Латвія та Литва. Завдяки проекту TWINNING Державній ветеринарній та фітосанітарній службі буде надано допомогу при розробці та впровадженні законодавчих, нормативних, технічних спроможностей, зокрема систем якості та прийняття рішень, що базуються на проведенні аналізу фітосанітарного ризику. До того ж проект відповідає вітчизняним програмам розвитку.

Провідним виробником біотехнологічних культур у світі є США. У списку лідерів – Китай, Індія, Бразилія, Аргентина, ПАР. Загалом торік близько 17 млн фермерів у 28 країнах світу засіяли генномодифіковані рослини на площі 170 млн гектарів. Ще 31 країна надала дозвіл на імпорт і використання їх як продуктів харчування та кормів.

Валерій Барський, КИЇВ. 29 жовтня 2013 року. Джерело: https://www.ukrinform.ua

Comments are closed.